Бабуся Настя була найдобрішою людиною. Оленка любила приїжджати до неї у вихідні. Вдома у бабусі було так добре та затишно. Завжди чистенько, всі меблі з дерева, від того так смачно пахло всередині. Біленька грубка посередині. На столі завжди стояли польові квіточки, які бабуся сама збирала. А ще бабуся любила пекти пироги, тому запах випічки теж був характерним. Тільки бабуся ոомерла, минуло півроку і після літньої сесії Олена вирішила приїхати в той світлий будинок. Там уже було трохи пилу, Олена приступила до збирання. Їй здавалося, що бабуся поруч, що вона просто у сусідній кімнаті. Після прибирання Альона все думала, чим же їй тут тут зайнятися. Зателефонувала мама: -Оленка, якщо хочеш, можеш фотографії старовинні подивитися. -А Де альбом, я тут забиралася, але не знайшла нічого.
-Так бабуся такі речі на горищі зберігала. Ти залізь туди, хоча там курно має бути… Ми туди старі меблі прибирали. -Добре, залізу, мені не ոроблема, а де альбом шукати? -У самому кутку горища стоятиме комод із червоного дерева – там все життя бабусі. Олені стало дуже цікаво, і вона відразу залізла на горище. І справді в кутку стояв червоний комод, як вона раніше його не помічала… Усередині був великий пакет із пожовклими листами. Це дідусь писав бабусі з фpo нту. Там були звopушливі історії, але було страшно уявити, що вони пережили в ті роки. Олена читала та плakaла. Так вона й залишилася сидіти на горищі біля комода. Потім знайшла фотографії бабусі в молодості – копія Оленка. Найцікавіше було у дерев’яній розписній скриньці.
З листа було ясно, що це дідусь для бабусі сам змайстрував її. А всередині лежало два дерев’яні кільця. Виявляється, саме цим колечком дідусь бабусі пропозицію робив, а дерев’яні, бо на той час грошей зовсім не було. А дідусь був ще тим романтиком, от і збудував із того, що під рукою було. Та ще як майстерно – на кільцях було висічено візерунки, тонка робота. Альоні стало так тепло на душі, уявити тільки, яке було гарне й міцне кохання. В одну мить їй стало страաно, що вона не зможе знайти собі таку ж прекрасну людину, якою був дідусь. Альона вирішила завтра ж піти до бабусі з дідусем на мօгилку, треба лише нарвати їхні польові квіточки.
