Ми ледве терпіли вибрики дітей родички чоловіка, але те, що вони наробили на святі, я терпіти вже не змогла

ПОЛИТИКА

Я не можу зрозуміти: може, я стала такою жадібною, чи все-таки родичка чоловіка винна і виховала нaxaбних дітей? У чоловіка є далека родичка Зоя і вона має трьох дітей. Два роки тому ми вперше познайомилися, вона мені привезла набір рушників, а ми знаючи, що вона приїде з дітьми, купили всім по подарунку. І тепер традиція обдаровувати її дітей подарунками стала повсякденною справою. Більше цю Зою ми до себе в гості не кличемо, зате перетинаємося з нею в гостях у свекрухи. Моя свекруха – прекрасна жінка, дуже щедра та добра. Вона завжди щось смачненьке до приїзду готує. Так виходить, що коли ми з чоловіком приїжджаємо, то все найкраще діти вже з’їдають. На свята ми постійно купуємо щось цим дітям, а Зоя нам у відповідь навіть коробку цукерок не дозволить собі купити.

Ось випадок на 8 березня. У нас того місяця не так багато грошей залишилося, всім подарунки купити було б дуже затратно. Тому ми з чоловіком вирішили купити тортик та кілька штук піци. Так розрахували, що на кожну людину мало вистачити по 2 шматочки піци. До того ж, свекруха багато чого смачного приготувала, тож ніхто голодним залишитися не повинен був. Приїжджаємо на свято, а там знову ці діти Зої. Вони махом накинулися на піцу. То один шматок, другий, третій… довелося мені з чоловіком від наших шматочків відмовитись, щоб свекрам хоч щось дісталося. Я вже намагалася м’яко натякнути старшому з дітей, що це непристойно і всім у сім’ї треба ділитися. Якщо хтось дарує подарунки, то хоча б треба говорити «дякую», а не просто забирати та йти. Приймають усе як належне.

Коли Зоя дізналася, що я її дітей хорошим манерам почала вчити, то влаштувала мені справжній ckaндал. -Та хто тебе взагалі просив втручатися? Це мої діти, ось своїх нарօдиш, тоді й навчай їх усьому, чого хочеш, а моїм лекції читати не треба. -Тому що твої діти мають пряме відношення до моєї родини. Чому це ми завжди повинні підлаштовуватися під вас? Якщо починається якесь свято, то ви тут як тут до моїх свекрів приїжджаєте. А ви не думали, що ми хочемо лише своєю родиною спокійно посидіти? -Ти Ще виганяти мене зібралася? Це мої родичі теж, тож не вказуй. Після цього непорозуміння я із Зоєю не перетиналася. Тепер свекри намагалися робити так, щоб свято відзначати два дні. Нам стало спокійніше: хоч подалі від цих невихованих дітей.