Через кілька днів після розлучення до мене з’явилася екс-свекруха. Ми, з подругами, саме відзначали моє звільнення від кайданів подружжя. На запитання «Навіщо завітали?», відповіла, мовляв, за речами сина та матеріальною компенсацією. Не знайшовши нічого, що могло належати її синові, і зрозумівши, що жодна компенсація їй не світить, вона почала збирати їжу та випивку зі столу. Кілька днів тому суд остаточно розвів нас із чоловіком. На мою безмежну радість. З цього дня я була вільна, як вітер. Могла не сидіти вдома та готувати різні страви для чоловіка. Могла не бути на щотижневих, нудних посиденьках у його рідні. Забравши документи, я щаслива покинула будівлю суду та пішла додому. Готуватися до грандіозного сабанту з подругами на честь визволення від подружжя.
Застілля призначили на суботу, тобто сьогодні. Ми вже святкували хвилин п’ятнадцять, як раптом пролунав дзвінок у двері. З’явилася екс-свекруха. За півроку мого заміжжя вона мені вже набридла до чортиків. Вічно влаштовувала мені істерики, звинувачуючи у поганому настрої сина. Тепер чого приперлася? Заявила, мовляв, прийшла по речі сина. І ще зажадала грошову компенсацію за вкладення її сина у мене. Я попросила уточнити — про які інвестиції йдеться? Про походи до ресторану? То він ніколи мене туди не запрошував. Про подарунки? Тож її синок мені нічого, навіть квіти, не подарував. Речів його у моїй квартирі теж не було. Я все йому запакувала і вручила в руки, коли виштовхувала взаш зі своєї квартири.
Однак свекруха не задовольнилася моїми словами і спробувала знайти хоч щось. Не знайшла. Тоді вона сунулася на кухню, де мої подруги не переривали свята. І, назвавши, свої дії компенсацією, почала збирати зі столу їжу, закуски та напої. Ми з подругами, сміючись, стали допомагати їй. Особливо старалася Галя, вона навіть недоїдки з наших тарілок запхала в сумку екс-свекрухи. Свекруха спробувала ще пред’явити рахунок за продукти, забрані зі столу. Мовляв, вони куплені за рахунок її синочка. Довелося надіслати її на… за чеками. Адже якось вона мала довести, що продуті оплачені її сімейкою. Випроводивши скандалістку, ми ще хвилин двадцять не могли заспокоїтись. Продовжували реготати. Аж до сліз. Потім поправили марафет та здійснили колективний похід у магазин. За новою порцією продуктів. Адже свято тривало…
