Коли Василина подала на розлу чення, Андрій прийшов забрати свої речі. Він забрав навіть дорогі іграшки сина. Те, що в цей момент сказав його 6-річний син, коштувала багато чого

ПОЛИТИКА

За свій шлюб Василина трималася до останнього всіма можливими кінцівками. Вона прекрасна знала до кого ходить її чоловік. Вона знала, що він бреше їй. Але все одно сподівалася, що він одумається і вибере сім’ю. Вона готувала смачну їжу, підтримувала затишок у домі, стежила за собою. Сподівалася, що він все це оцінить. На жаль, надії були марними. В один день, коли вона ще спала, він зібрав речі і поїхав, навіть не попрощавшись. Василина відчувала себе розгубленою, всі ранки просиділа на підлозі спальні і проnлакала. Син її гладив по волоссю. Він завжди був дуже кмітливим для своїх років. Потім було гучне розлу чення.

Андрій виявився дуже дріб’язковим і жадібним. Він навіть дорогі іграшки сина забрав, які сам купував, виніс побутову техніку. Шестирічний син дивився на все це і стискав руку матері. -Мамо, не переживай, нехай забирає, що хоче. Тільки нехай більше не повертається. Він зрадник. Василина ніколи не говорила нічого поганого про колишнього чоловіка за сина, але Костя і сам все зрозумів. Вона дуже боялася долі матері одиначки, адже її мати виховувала її одна. Все життя Вася бачила, як їй важко. Із-за постійної напруги і великої кількості роботи мама, зрештою, сильно захво ріла.

Коли її не стало, її забрав до себе в сім’ю батько. Мачуха її відразу не злюбила і всіляко обра жала. Василина мріяла про час, коли переїде. А що тепер? Вона повторює долю матері? Вася стала заглушати біль кількістю роботи. Взяла додатковий підробіток, щоб забезпечити сина і не сумувати. Ввечері поверталася пізно. Якось на зупинці до неї підсів незнайомий чоловік і усміхнувся. -Ви виглядаєте такою засмученою. Можу я якось поліпшити ваш настрій? У вас дуже гарні очі, їм не підходить печаль. Василина підняла погляд, її затягнуло в блакитний океан його очей. Невже все ще не скінчено?