Історія сталася напередодні нового року. Людмила давно знала, що у чоловіка є жінка на боці, але вона розраховувала, що це швидкоплинне захоплення, і він не покине родину. Жінка ніяк не демонструвала, що їй відомо про його пригоди. Наближався Новий рік. Жінка кілька днів простояла біля плити, щоби все підготувати до свята. Вранці тридцятого грудня вона встала раніше, щоб приготувати чоловікові сніданок. Чоловік прокинувся трохи згодом. -Коль, а ти купиш Мишкові феєрверки? Він про них мріє. -Пробач, але не вийде.
Я завтра мушу поїхати у відрядження. -Яке відрядження, якщо завтра тридцять перше?! -Треба бути на місці другого січня. Вибач. Лариса просто мовчки пішла до кімнати. Вона здогадалася, з ким він має намір провести свято. Вранці тридцять першого Микола зібрався і поїхав до kоханки. З Оленою він зустрічався вже місяць. Сам не розумів, чим його зачепила вона. Вона наполягла, щоб Новий рік він провів із нею. Коли він переступив поріг її будинку, відразу відчув себе негідником і зрадником. Згадав про сина та погляд дружини.
Він пробув там лише півгодини, а потім сказав Олені, що вони розлучаються. Варто йому повернутися додому, як син із захопленим криком кинувся до нього в обійми. -Тату, ти повернувся! У заплаканих очах дружини він побачив радість та надію, зрозумів, що не може зраджувати більше рідних людей.
