— Що святкуємо? — здивовано запитав Микола Василоьвич, — День наро дження у кого, чи що? — У шефа, — радісно відповів Олег, моя дружина ва гітна, я скоро стану батьком. — Нічого собі, вітаю! — з посмішкою сказав директор. — Дякую, угощайтесь, — відповів Олег. Одна зі співробітниць відділу, яким керує Олег, підійшла до нього і сказала: — Знаєте, ви перша людина, яка влаштувала свято з приводу ва гітності дружини. Зазвичай, все організують свято вже після нар0 дження. Але ви великий молодець! Тільки дивіться, тому що зараз почнуть вам розповідати, що вас чекає попереду. Олег вислухав дівчину і посміхнувся. — Ти Олег, напевно ще не знаєш, що тебе чекає? — уїдливо сказав Дмитро. — А ти, можна подумати, розумієш? Адже дітей у тебе немає — У мене то немає, а ось у мого брата є, і він мало не збожеволів, коли чекав 9 місяців, виконуючи кожну примху дружини-скерував гримасу відповів Дмитро. — У-у-у, — простягнув Олег — так це, брат, не ти. — Нічого, — підтримав Дмитра Віктор, — зараз у нього радість пройде, дружина засинаючи різними бажаннями, почнеться буденна тяганина з дитиною, ось тоді поговоримо.
— А в тебе, скільки дітей, скільки їм років, запитав Олег у Віктора — Двоє, ой я навіть не пам’ятаю скільки їм, то чи сім і п’ять, чи то чотири і шість років — розгублено відповів Віктор. Олег промовчав Повернувшись додому, Олег обнявши дружину Аню, і сказавши: — Ти була права! Добре я зробив, що перед самими п оло гами повідомив, що ми чекаємо дитину, вони б мене засмикали — Ще два дні, дорогий, і ми обіймемо свого малючка! — посміхнулася дружина. — Але я на роботі не буду нічого розповідати, нехай собі думають, що ще дев’ять місяців попереду — Ти ж не втримаєшся, розкажеш, — засміялася Аня. — Побачимо, побачимо. Точно в термін, який прогнозували лікарі, Аня нар0дила прекрасного малюка-хлопчика, вони назвали його Максимко. На радощах Олег взявши відпустку на роботі і допомагав дружині доглядати за їхнім сином.
Молоді батьки просто сяяли від щастя. Відпустка пролетіла швидко. Олег на роботі не сказавши ні слова, про своє радісну подію. Колеги по роботі жартували над ним: — в магазин за солоденьким вночі вже їздив чи ще ні? — Звичайно їздив, дружина ва гітна, як же без цього, — віджартовувався Олег. Якось, після закінчення робочого дня, колеги зібралися в спорт-бар, подивитися футбольний матч. Запросили і Олега з собою, але він не погодився. — Ти як баба, завжди після роботи додому біжиш, знаєш, що крім сімейного життя, є ще й особиста, — розсердившись на його відмову, сказавши Дмитро. — У кожного свої цінності, гарного вечора! — спокійно відповів Олег. Сів в машину і поїхав додому. — Привіт, мої хороші, я вдома, — заходячи додому, сказавши Олег Аня вийшла з Максимчиком на руках і, ніжно поцілувала чоловіка: — Привіт, коханий, як твій день? — запитала вона. — Хлопці звали в спорт-бар, я знову не пішов. Маю відмазку — дружина ва гітна, — засміявся Олег. Коли Максим уже спав, Олег підійшов до ліжка і сів на підлозі.
Він розглядав кожну рисочку свого сина, стосувався його крихітних пальчиків, гладив по голівці, і важко зітхав. В кімнату зайшла Аня і тихо, пошепки запитала: — Олежик, чому ти так важко зітхаєш? Може бути, щось трапилося? — Ні, все добре, йди сюди, — відповів він. Аня присіла поруч з чоловіком. — Подивися, у нього твій носик, мої очі, це частинка нас, і тому, я не розумію .. — тихо сказав Олег. — Що, що ти не розумієш, здивувалася Аня Олег притиснув дружину до себе і сказав: — Я не розумію, чому велика частина чоловіків знецінює свої сім’ї і своїх дітей? Я не розумію, хто автор правил, згідно з якими, якщо ти йдеш в спорт-бар після роботи, то ти мужик, а якщо додому до Батьківщини, то обов’язково підкаблучник! Хто підмінив цінності людям і навіщо? Аня притиснулася до свого чоловіка і сказала: -Я не думаю, що ми з тобою коли-небудь дізнаємося, хто автор цих безглуздих правил. Але ось, що я знаю точно — у нас справжня сім’я! І слава Богу за це!
