До того, як я одружився з Настьою, то жив з мамою та сестрою. Мама давно не працює, отримує пенсію. А сестра в мене хитра, її з однієї роботи звільнили, але іншу вона шукати не надто поспішала. Звичайно, всім було зручно жити за мій рахунок. Я оплачував усі комунальні послуги, я купував у будинок продукти та все необхідне, що вимагала мати. А потім ще й сестра почала просити у мене гроші, щоб купувати собі речі. В принципі мені не було куди збирати гроші, тому я допомагав рідні. А потім я зустрів Настю, полюбив її сильно, це було взаємно.
Ми з Настею вирішили одружитися і коли про це дізналися вдома, то ніхто не був радий. Мати одразу почала переживати, а де ж ми житимемо, адже в нашій двокімнатній місця мало. А сестра почала піднімати паніку, бо розуміла, що її джерело доходів вийшло. І все ж таки ми з Настею стали жити разом, спочатку винаймали невелику квартиру. Потім вирішили вже збирати на перший внесок з іпотеки. З’ясувалося, що Настя ваrітна. Я був такий радий, але вдома знову мою новину сприйняли в багнети, тому що дитина – це гроші, які мати з сестрою не отримають. Якось на дні народження мами зібралися всі гості.
Вже у Насті виднівся животик, і тут мама з сестрою стали прилюдно ображати мою дружину. Спочатку вони почали говорити, що у неї волосся сильно випадає. Потім, що Настя сильно погладшала, а потім, що у неї живіт якоїсь дивної форми. Настя не витримала, їй стало поrано, і вона зомліла. У лікарні у неї почалася кровотеча. Але ліkарі встигли її врятувати, життю Насті та дитини нічого не загрожувало. У той момент я усвідомив, що через поrану мову матері і сестри я мало не втратив свою нову сім’ю. Коли Настя наро дила здорову дитину, ми разом переїхали в інше місто, подалі від моїх родичів.
