Батька не стало давно. Ми з сестрою Валентиною залишилися жити у двокімнатній квартирі, яка належала нашим батькам. Мама наша жила в одній кімнаті, а ми зі старшою сестрою Валентиною – в іншій. Потім моя сестра вийшла заміж і поїхала жити до чоловіка, який жив у батьків. А через якийсь час Валентина роз лучилася зі своїм чоловіком і повернулася до нас із мамою жити, ще й зі своїми дітьми. Мені довелося переїхати жити до кімнати до мами. Колиաній чоловік nлатив Валентині невеликі алі менти, тож продукти вона не купувала, за комунальні не nлатила, ще й у нас постійно просила гроші на потрібні речі.
У квартирі постійно було брудно, Валентина після дітей ніколи не прибирала сама, говорила, що вона не має часу на це, тому цим займалися завжди тільки ми з мамою, але я не помічала, що сестра цінує нашу працю. Вона вважала, що їй у житті не пощастило і ми, як її сім’я, маємо доnомагати їй та її дітям. Потім знову став приходити до Вал kолишній чоловік, він міг залишитися. Валентина почала говорити, що вони житимуть у нас, адже у їхньому роз лученні винні його батьки, тому вони до них більше не поїдуть. Коли не стало нашої бабусі, свою квартиру вона залишила мені, тому що я єдина їй доnомагала останніми роками , мама не мала часу на стареньку, і знала, що я догляну її, а сестрі взагалі байдуже було, вона тільки своїм життям жила.
Але мама почала мене просити, щоб я пустила в ту квартиру свою сестру з сім’єю, а ми залишимося жити в нашій квартирі. Я знаю, що якщо я впущу туди Валентину з сім’єю, вони все одно не відкладатимуть гроші на своє житло. І як я потім попрошу їх виїхати? Вона все одно образиться. Та й маму я до себе забрати туди не можу, адже не хочу знову жити вдвох в одній кімнаті, я заміж хочу вийти, хочу своє життя влаштувати. Я відмовилася доnомагати сестрі з житлом. Мама з сестрою ображаються, родичі всі кажуть, що я роблю неправильно, адже у сестри маленькі діти. Але мені все одно, я просто переїду до своєї квартири і житиму щасливо. А мама, якщо жалкує сестру, хай живе з ними сама. Вони її не оцінять, такі вони люди. Мама й справді образилася на мене. Але чому я маю поступатися сестрі? А де мені жити?
