9 років тому я одружився з Василиною – і незабаром після цього у нас наро дилася дочка. Це принесло в моє життя величезну радість, тому що я завжди мріяв про велику родину. Бажаючи знову збільшити сім’ю, за два роки ми запланували ще одну дитину, сподіваючись на сина. Враховуючи незаплановане, але безпроблемне створення нашої першої дитини, ми думали, що вдруге буде так само легко. Однак, незважаючи на наполегливі зусилля протягом двох років, заваrітніти моїй дружині не вдалося.
Василина звернулася до лікаря, який визнав її абсолютно здоровою. Після цього вже я пройшов повне медичне обстеження, і, на мою величезну недовіру, лікар заявив, що я взагалі не здатний ма ти дітей. Це одкровення приголомшило мене. Якщо діаrноз ліkаря вірний, то звідки взялася моя дочка? Лікар визнав, що це загадка, але зазначив, що бувають винятки. Повернувшись додому, я тримав свої переживання у собі, сподіваючись якнайшвидше відігнати негативні думки…
На нашу радість, через чотири місяці Василина заваrітніла та наро дила сина. Я вважав, що нам знову надзвичайно пощастило, але в міру того, як росла наша дочка, вона ставала все більш схожою на колишнього хлопця Василини, що мене дуже турбувало. Я не міг позбутися підозри, що діти, яких я виховую, можуть бути мені не рідними.
Мені було ніяково ділитися цим побоюванням із друзями чи родичами, а моя зростаюча відстороненість до дочки тільки напружувала мої стосунки з Василиною. У пошуках правди я думаю про проведення тесту, але боюся наслідків. Якщо мої підозри є безпідставними, Василина може ніколи не пробачити моїх сумнівів, і це точно приведе до нашого розставання. Я зараз у дуже скрутному становищі і не знаю, як вчинити правильно.
