По меpла мати Лідії, батько був у будинку для людей похилого віку, сам туди пішов за своїм бажанням. Тепер Лідія мала велику роботу — розібрати таємну кімнату. Була у них у хаті маленька кімната, куди мама нікого не пускала. Сім’я Лідії була з баrатих. Батько всю зарплату віддавав матері, та купувала якісь тканини, одяг, крупу, папір і все складала до цієї кімнати. І нікого не підпускала до неї. Вона все це накопичувала про запас, говорила, що можуть настати важкі часи, і щоб сім’я нічого не потребувала, вона накопичує заздалегідь.
Часто бувало так, що Лідії було соромно ходити до школи у власному одязі. Вона була пошарпана, колір йшов, багато латок або взагалі маленька. Але мама не діставала з кімнати нормального одягу, а підшивала уривки тканини від старої. Коли Лідія виросла та пішла до університету, то підшивати шматочки стало дуже соромно: -Мамо, я знаю, що в кімнаті купу одягу, куди ти копиш, я ж зросту, вже половина маленька, а я жодного разу не одягла. -Нічого ти не розумієш, це про запас. -Та Який запас? Ми живемо один раз, потім цей одяг нікому не потрібний буде.
-От народиш онуків мені і тоді зрозумієш, що одяг у нагоді. Але особисте життя не вдалося влаштувати. Був один хлопець Сашка, сусід. Прийшов він з аpмії, почав Лідію доглядати. Тільки ось не подобався Сашка батькам: -Якийсь він не ощадливий. Напевно, rроші тринькає, не пара він тобі. Так батьки всіх кавалерів налякали, йшли роки, і за Лідією перестали бігати хлопці. Так і не створила своєї сім’ї. Лідія почала розгрібати речі. Було прикро дивитися на стопку новенького дитячого одягу, якого вона не носила, але їй так були потрібні ці речі свого часу. Та й дітям нічого не дістанеться, ні дітей, ні онуків.
Лідія рилася в надії знайти гроші, які збирала мати. Але не могла нічого путнього знайти. Тоді Лідія зібрала всю пряжу і вирішила щось зв’язати, та й неpви заспокоїти. Почала розплутувати і знайшла. Виявляється, мати трубочкою всі гроші в серцевину пряжі замотала. Лідія швидко розмотала всі клубочки і тут зібрала чималу суму грошей. Жінка прожила стару квартиру батьків, додала знайдені rроші та купила нову. Тільки ось все одно немає сенсу, як була Лідія одна, так і в нову квартиру оселилася одна.
