Щаслива Рита поверталася додому із магазину. Вона купила гарну лампу, про яку так давно мріяла її мати. Раптом біля під’їзду дівчина помітила якусь ди вну жінку. Та була одягнена в дороге, а як побачила Риту, то стала наближатися. -Рита, стривай … тут така справа, я твоя мама! -Дуже смішно, — відповіла дівчина і зайшла до під’їзду. Таких ди вних у 6ожевільню треба. Тільки щось незвичайне було в тій жінці … Рита прийшла додому і замкнулася у ванній. Вона подивилася на себе у дзеркало. Очі! Точно, очі цієї жінки були такого ж смарагдового кольору, як у Рити. Дивно, але у мами та тата карі очі, тоді чому у неї зелені? Наступного дня картина повторилася. Тільки цього разу жінка встигла засунути Ріті записку.
Прийшовши додому, Рита прочитала номер телефону … мама Наташа. Дівчина розірвала папірець і лягла на ліжко. Тут пішли спогади із дитинства. Рита згадала, як одна дівчинка у пісочниці сказала, що Рита прийомна, батьки її з дитячого 6удинку взяли. -Ну Що ти, доню. Ця дівчинка, мабуть, переплутала. Адже кажуть, що одних дітей у капусті знаходять, інших лелека приносить. Але насправді дітей нapoджують у пологовому 6удинку. Ось вона дитячий будинок із пологовим 6удинком переплутала, — заспокоювали батьки Риту. Тільки після цього випадку вони продали квартиру та переїхали до іншого міста, де їх ніхто не знав. Ці думки турбували Риту, невже правда? Наступного дня Рита пішла до сестри мами-тітки Люби. -Тітка Люба, скажи мені правду.
Я ж прийомна… До мене підходила одна жінка Наталя. -Ах вона зapaза, і до тебе дісталася. Рита, твої батьки не могли мати дітей, а тут ти така маленька та гарненька. Лікарі сказали, що Наталі було 17 років, коли вона тебе нapoдила, дівка молода, от і відмовилася від дитини. Твої батьки старанно приховували таємницю. -Тітка Люба, я не хочу знати цю жінку Наташу, вона мене лякaє. І тим більше не розповідайте мамі про те, що я все знаю… у неї слабке серце. Я просто повідомлю батькам сюрприз. Я вступила до престижного вишу, тому нам треба переїхати до іншого міста. Батьки одразу підтримали Риту та почали збирати речі. Там уже Наташа їх точно більше не знайде.
