— Чоловік до мене прийшов з однією маленькою валізкою, де він зібрав усі свої речі. Та які там речі… шкарпетки, труси, футболки та документи. Він розлучився з колишньою дружиною, залишив їй будинок, машину – все-все, а собі залишив лише 6орги… ах, так, він ще й аліменти платить – мало не забула відзначити. — Аліменти, — здивувалася Маша, — він у тебе, виходить, багатодітний татко… — Ну, — засумнівалася Ірина, — у цьому питанні ми квити. У мене теж є дитина від минулого шлюбу – Семен, вони з Андрієм, сином чоловіка, майже однолітки. Моєму 9, Андрію – 10. Коротше кажучи, нещодавно у нас нарօдилася донька – півроку тому. Зараз я у декреті, але чоловік сам багато в чому допомагає. Він купає доньку, годує, грає з нею, міняє пелюшки, на руках хитає, встає до неї, коли не спиться. — Гармонія! – Ну, ага, гармонія. Але все змінилося кілька місяців тому.
Колишня дружина чоловіка не особо дозволяла синові спілкуватися з батьком, а тим більше на вихідних у нашому домі, вона була цілком проти. Тут вона недавно обзавелася залицяльником і зрозуміла, що відправити сина до батька на вихідні — зовсім не погана ідея. – Тобі так не подобається цей Андрій? — Запитала Ірина, стара подруга, яка приїхала на тиждень з іншої країни. — Слухай, не знаю, який він хлопець сам по собі, але в нас удома є правила, яких дотримується мій син Семен. — Що за правила ще такі? — Ми їмо лише за столом. У кімнату до себе, а тим більше за комп’ютер, нічого не забираємо. Спати він йде не пізніше 10-ї, допомагає по будинку, — розповідала Ірина, — прибирає посуд у посудомийку після вечері і пилососить у своїй кімнаті. І вгадай, що? У вихідні з цим Андрієм все летить у тартарари. — Та гаразд тобі, нехай діти розважаться пару днів, що з цього буде?
— А то, люба, що ми вже почали свapитися з чоловіком із цього приводу. — Через дитячі забави чи що? — Ось тобі наочний приклад. У суботу ми всі разом вечеряли. Не доївши своєї порції, Андрій підвівся і побіг у кімнату Сьоми. Коли ми доїли, я зазирнула в кімнату і бачу, що Андрій з чіпсами та газировкою сидить перед комп’ютером, на якому син може пограти максимум годину на день. Нема чого весь день проводити за комп’ютером. — А до чого тут ви з чоловіком? – Маша поставила логічне запитання. — Чоловік потім таке влаштував! Мовляв, ми домовлялися не втручатися у життя дітей від колишніх. Ними займаємось окремо, а тут я зі своїми правилами затьмарила авторитет отця Андрія у нашому домі. Коротше все ckладно у нас. У вихідні чоловік про нашу молодшу і не думає – є ж Андрій, чого про неї думати. Я вже подумую про розлучення.
