Мама попросила мене здати квартиру синові її подруги, але якби я знала, що вона влаштує потім, я б не погодилася в жодному разі

ПОЛИТИКА

Ми із чоловіком взяли квартиру в іпотеку. Бажаємо її здавати, щоб швидкими темпами погасити платіж, самі живемо у квартиру у родичів. Але перед тим, щоб здати квартиру, потрібно зробити ремонт. Мама моя знає, що ми шукаємо орендарів, тому вона зателефонувала мені та запропонувала здавати синові її подруги. — Вони такі добрі хлопці. Хлопець золотий справжній, не пошкодуєте, якщо їм квартиру здасте. — Сказала мені мама. Я їй нічого не обіцяла, бо спочатку мені треба було поговорити з чоловіком. Коли Андрій прийшов із роботи, то я йому переказала розмову з матір’ю. — Мені здається, що від родичів треба триматися якнайдалі. Раптом якісь ոроблеми будуть, – сказав мені він. Я йому заперечила, бо орендарі – це лише знайомі моєї мами.

Якщо щось піде не так, то ми можемо будь-якої миті їх виселити. Чоловік не заперечував, погодився зі мною. Увечері я зателефонувала мамі і попросила дати мій номер цьому хлопцю, щоб він зателефонував, і ми поговорили про оренду нашої квартири. Хлопець говорив зі мною з повагою, за голосом мені сподобався. Ми домовилися, що наступного тижня, у вівторок, вони зі своєю дівчиною вже можуть переїжджати до квартири. Ремонт у квартирі робить чоловік. Грошей на робітників у нас немає. Я офіційно не працюю, а чоловік трудиться на двох роботах. Я під час сесій пишу студентам курсові та дипломні роботи, щоб хоч якось допомогти чоловікові. Ми з ранку до ночі зайняті, він робить ремонт у квартирі, я пишу роботи на замовлення.

Спимо від сили три години. Друг чоловіка запросив нас у вихідні на дачу, у нього ювілей. Ми хотіли піти, але треба було доробляти ремонт. Але я бачила, що чоловік захід пропускати не хоче. Тому зателефонувала орендарю та попередила, що у вівторок у них заїхати не вийде. Він, звісно, не був у захваті, але нічого не сказав. За годину мені зателефонувала мама: ми якраз їхали з чоловіком на дачу до його друга. — Як вам не copoмно? Ви обіцяли, що встигнете до вівторка упорядкувати квартиру. Чому не дотримуєтеся свого слова? – кричала вона на мене. Я намагалася пояснити їй, що ми також люди, нам потрібен відпочинок, але вона мене не чула. Тільки kpичала та звинувачувала нас. Мені довелося кинути трубку, не хотілося продовжувати розмову з нею. Вона переживала через сина знайомої більше, ніж за мене.