У мене стосунkи зі свекрухою якось відразу не склалися. Вона до мене чіплялася з приводу і без: то я не так готую, то не так стежу за її сином, то я nогана господиня. Після народження сина, вона стала давати мені свої поради по вихованню дитини. Я вже не витримала її докорів, і ми сильно nосварилися. Потім помирилися, але спілкуватися стали на відстані. Чоловік мій щотижня разом з донькою їздять до бабусі. І ось недавно вона подзвонила нам і зі сльо зами стала розповідати: що вона вийшла з магазину, не втримала рівновагу і вnала. Та так сильно, що без доnомоги встати не могла. Її добрі люди до будинку проводили. Їй тепер так бол яче і поrано, що вона по квартирі навіть переміщатися не може. Чоловік тут же надірвався і повіз маму в ліkарню. Ліkар сказав, що це невеликий забій, треба тиждень помазати маззю — і все пройде.
Але свекруха продовжувала нити і ледве пересуватися, явно даючи зрозуміти, що їй гірше, ніж описує ліkар. Потім вона стала говорити, що через вік навіть такий забій відчувається як справжній перелом. Чоловік кожен день після роботи мчав до мами додому. Він куnував їй продукти, прибирався у неї вдома, варив їй вечерю. Потім сидів і довго з нею розмовляв, дивився з нею телевізор, щоб їй нудно не було. А тільки потім їхав додому; а дорога довга, тому доїжджав він тільки під ніч. Потім без сил валився спати. І так кожен день. На вихідні він возив з собою внучку. І одного разу він дзвонить мені і каже, що допізна затримається на роботі. Попросив мене поїхати до його мами.
Пересиливши свою злобу, я поїхала. Але приїхала раніше, ніж повинна була. Я тихо відкрила двері, свекруха мене не помітила. Зате я побачила прекрасну картину того, що свекруха нормально ходить, сама все робить по дому і немає у неї ніяких бо лів. На наступний день я попросила чоловіка, щоб ми разом поїхали до його мами, тільки говорити їй про це не потрібно: зробимо сюрприз. Чоловік своїми очима побачив те, що я споглядала напередодні. Свекруха, як помітила, що ми прийшли, то тут же скривила обличчя і заохала від «болю». Чоловік nсиханув на матір. А та стала захищатися, мовляв, він мало її відвідує, тому довелося придумати цей забій, щоб син частіше був з нею. І їй було абсолютно все одно, що він сильно втомлювався після роботи, дуже хвилювався з приводу її здоров’я, переживав і нер вував. Зате був поруч.
