Я на шостому місяці вагітності зайшла додому раніше звичайного і побачила чуже жіноче взуття. Через півгодини чоловік міцно обійняв мене і сказав спасибі.

ПОЛИТИКА

Мама прогнала мого батька, коли викрила його в зраді. Я більше ніколи не бачила тата і не чула про нього. Мама багато працювала, щоб забезпечити нас, а мені не вистачало батьківської ласки. Я тоді вже вирішила, що з моєю сім’єю і дітьми такого не повториться. Роки три тому я познайомилася зі Стасом. Місяці через чотири ми зареєстрували свій шлюб. Ми перетворили нашу квартиру в затишне гніздо і прагнули туди після роботи. Коли з’ясувалося, що я вагітна, чоловік стрибав від радості, мало не на руках мене носив і забезпечував всім, що було потрібно і не потрібно. На шостому місяці вагітності я серйозно додала у вазі.

Стала помічати, що Стас дивиться на мене без колишнього захоплення. Але на турботі про мене і малюка це анітрохи не відбилося. У його поведінці змінилося лише те, що він став частіше затримуватися на роботі. Але я пов’язала це з тим, що мені незабаром йти в декрет і він працює, щоб сформувати фінансову «подушку». Позавчора мені нездоровилося, і я відпросилася з роботи на кілька годин раніше. Зайшовши в будинок, я спершу здивувалася, що чоловік вдома, і лише помітила чужий жіночий одяг на вішалці в передпокої. Мені відразу стало зрозуміло, що тут відбувається. — Стас! — покликала я його з коридору.

Він прибіг розпатланий і з винуватим виглядом. — Я щось втомилася на роботі, піду прийму душ. Постарайся, щоб вдома був порядок. Прибиратися немає сил-поскаржилася я йому і увійшла в ванну. Я довго, мало не в голос, плакала у ванній. Коли я вийшла, в квартирі нікого і нічого чужого не було. А чоловік сидів за накритим столом і чекав мене. Я нічого про іншу не сказала. Чоловік і без слів все зрозумів. Після вечері ми, обнявшись, сиділи на дивані і дивилися телевізор. А вчора чоловік дав мені свою картку і сказав, щоб я зайшла в салон. Я і справді запустила себе…