При першій зустрічі нареченихка вдавала скромною і нещасною. Але ставши дружиною сина, вона показала своє истенное обличчя демоnа

ПОЛИТИКА

Ось як буває? Виховуєш сина, ночей не спиш, всю душу в нього вкладаєш. Потім з’явиться якаsь погань і все. Ніби й не було у тебе сина. Або це мій син виявився таким бесxpебетным? Коли син привів свою наречену з нами знайомитися, дівчина була тихіше води, нижче трави. Розповідала, що мати її пом еplа два роки тому, а батько привів у дім іншу жінку. Та падчерку не злюбила і намовила чоловіка виставити дочку з дому. Звичайно ми її пожаліли. Не буду брехати, сподобалася вона мені спершу. Не знала, яку змію ми пригріли. На весілля ми подарували молодим двокімнатну квартиру. Оселившись у ній, невістка відразу відчула себе господинею, осміліла і стала потихеньку показувати своє справжнє обличчя. Не дозволила нам влаштувати новосілля у «своєму» будинку, щоб натовпи родичів її не забруднили. Та й нас з чоловіком вона не рада була бачити в їх квартирі, сиділа вічно з незадоволеною міною. Чоловік тепер геть відмовляється до них їздити.

Та й невістка до нас не шанує. Навіть на день народження мій прийшов тільки син. Невістка позначилася хв ор ий. Не бол яче-то і хотілося бачити її пику! А невдовзі чоловік затіяв косметичний ремонт, і щоб я не плуталася у нього під ногами, запропонував на кілька днів переїхати до молодих. Це були самі неприємні дні в моєму житті. Невістка воліла з кімнати своєї не виходити, навіть вечеряли вони в спальні, а я сиділа одна на кухні. На наступний день я сама приготувала сніданок і коли син пішов митися, увійшла в спальню, запросити невістку до столу. Як вона на мене кричала! Я, бачте, не постукала. Вибіг на ор син підтримав дружину, та ще й приготований мною сніданок розкритикував. Він виявився недостатньо дієтичним. Я не стала чекати закінчення ремонту і повернулася додому. Наш підкаблучник просить дружину не ображатися, нібито такий нервової вона стала з-за труднощів, з якими зіткнулася.

А щодо цих «труднощів» нам розповів батько невістки. Це дочка своєю поведінкою довела матір до іnфа ркту. Навіть не переживала потім з цього приводу, на відміну від батька, який довго не міг змиритися із втратою дружини. А коли, через два роки, він привів у дім свою нову знайому, дочка влаштувала сцену, кричала, що нікому не дозволить зазіхати на її житлоплощу. Ось тоді батько вигнав її з дому. Сват вибачався перед нами, що не зумів виховати гідну дочку. Добре хоч ми здогадалися оформити дарчу тільки на сина. Залишається сподіватися, що син не настільки дур ний, щоб переписати квартиру на дружину.