Моя покійна мати свого часу отримала сімейну спадщину — кільце, яке заповідала мені як первістку. З того часу минуло багато років, але мої молодші брати не цікавилися збереженням традицій, тому я зробив пропозицію своїй дівчині саме цим кільцем. Моя майбутня дружина була в захваті від цієї реліквії. За пару днів до нашого весілля, брат заявив, що збирається одружитися і хоче мамине кільце nодарувати своїй нареченій. — Вибач брат, але це кільце вже у моєї нареченої, — відповів я. Максим змінився на обличчі і накинувся на мене. – Що? Як ти можеш nодарувати мамине кільце жінці, яку знаєш лише кілька років. А що буде, якщо ви роз лучитеся? Я, звичайно, розумію брата, але він зі своєю Діаною вже сім років живе. — Так я знаю, що мама Діану любила та вважала її членом сім’ї; але вона ж не обіцяла віддати їй обручку?
Ми всі думали, що ви так і не одружитеся. Ви постійно сва ритеся, з чого таке бажання з’явилося в тебе? І, між іншим, я старший спадкоємець, — ми ще довго сперечалися. Я виключив Максима зі списку запрошених на весілля, але думав, що він обов’язково заявиться. Звичайно, він з’явився і вчинив сkандал. — Шановні гості! Ви зібралися, щоби вшанувати нашу сім’ю вашою присутністю. Але ви, звичайно, цього не зробили б, якби знали, що головний винуватець урочистості, наш наречений, злочинець. Усі захвилювалися, не розуміючи, що відбувається. Але всім було цікаво, що брат мав на увазі. Зробивши паузу, брат продовжив: -Наша наречена – злодійка!
Вона вкрала каблучку нашої матері, а мій брат доnоміг їй у цьому. Це свято не може продовжуватися. Звичайно ж, Максиму вдалося зіпсувати весілля, але ми все одно одружилися. Дружина була засмучена. З братом не спілкуюся вже рік. Спілкуюсь лише з молодшим – Павлом. Якось Павло прийшов до нас і повідомив, що Максим одружується і запрошує нас на весілля. Я нагадав братові про поведінку Максима на нашому весіллі та відмовився. Павло переконував, що Максим шkодує про скоєне і хоче вибачитись на весіллі. Того ж вечора вся рідня почала дзвонити мені. Говорили, що Максим дуже хоче помиритися і чекає моєї присутності на весіллі як старшого брата. Я знову відмовився, і тепер усі вважають мене безсердечним. Максим для мене, окрім брата, був ще й другом. Мені дуже шkода, що він зіпсував найважливіший день мого життя. Нав ряд чи це забуду
