Зовиця знаха бніла так, що рано вранці подзвонила мені і почала віддавати наkази, після другого дзвінка я вже не стерпіла

ПОЛИТИКА

Я з чоловіком і двома дітьми живу в невеликому місті. Добре живемо, платимо іпотеку і ростимо наших дітей. Чоловік працює, годує нашу сім’ю. Я ж весь день проводжу з моїми дочками. Весь домашній побут лежить на моїх плечах. Так як я не працюю, то намагаюся зробити так, щоб чоловікові не доводилося робити ніяких домашніх справ. Наші з чоловіком сім’ї живуть з нами в одному місті. Тільки ось зовиця живе далеко від нас, в іншому місті. З нею ми особливо не спілкуємося. Не лаялися, але дружніх відносин між нами теж не було. Ще давно вона зациклилася на кар’єрі. Багато працює, купила собі квартиру і машину.

А про дітей і сім’ю взагалі не думає. В останні кілька років дуже часто буває закордоном. Але вона завжди дивиться на нас з чоловіком зверхньо. Нещодавно у моєї дочки почали різатися зубки. Всю ніч ми з чоловіком не спали. Вранці дочка нарешті заснула, і я вирішила подрімати разом з нею на пару годин. Але несподівано подзвонила зовиця і почала відразу командувати. Сказала, щоб я швидко поїхала до мами чоловіка. Нібито, у неї вранці була висока температура і вона говорила невиразно. Зовиця твердила, що у їх матері наnад.

Замість того, щоб зробити поспішні висновки, я подзвонила свекрусі. Вона сказала, що зараз з нею все добре, вона випила таблетку і спала. Зовиця подзвонила моєму чоловікові теж в тому числі. Він, як і я, сказав, що не може все кинути і поїхати. І що все з мамою буде добре. Тоді зовиця подзвонила мені вдруге і влаштувала сkандал. Наказовим тоном вимагала, щоб я тут же кинула дитину і поїхала до її матері. Але я не стала далі вислуховувати і скинула виклик. Якщо їй так хочеться побачити матір, то вона сама може поїхати до неї. А у нас з моїм чоловіком є обов’язки — і ми не можемо все кинути заради її незрозумілих примх.