Дочка прийшла зі школи занадто голодна і сказала, що нічого не їла. Я здивувалася, але коли вона розповіла чому, я остовпіла

ПОЛИТИКА

Моя донька навчається у другому класі, який складається з 20 учнів. За матеріальними показниками сім’я різні, але є конкретно одна сім’я, яка, ну, вже дуже бід на. Хлопчика звуть Степан, він дуже хороший, і мама його теж чудова. Колись вони жили неnогано, але одного разу глава сімейства вирішив, що втомився від сімейного життя – і просто пішов. Жінка подала на алі менти, але чоловік знав деякі хитрощі: в результаті він платив сущі коnійки. Хлопчик завжди приходить в школу чистеньким, але видно, що одяг дуже старий. На фізкультуру не ходить, оскільки крім черевиків у нього немає іншого взуття. Одного разу моя дочка повернулася зі школи І сказала, що дуже голодна.

— Як? Ви ж обідаєте після 4-ого уроку. — Я сьогодні нічого не їла. — А чому? Було не смачно? -Ну… — Пояснюй давай. -Мама. Ну ти ж знаєш, що за Стьопу не змогли заnлатити, щоб він теж обідав. Він завжди доїдав за нами, а сьогодні, коли він зайшов в їдальню пізно, всі вже доїли, і залишилася тільки моя порція. Ось я і віддала все йому. Я навіть розnлакалася. Була щаслива, що правильно виховала дитину. Через якийсь час класна керівниця організувала збори. Одна з мам, сама нахабна жінка в батьківському комітеті, висловила, що Степан сидить поруч з їхніми дітьми і вічно просить у них їжу. Хоча я говорила зі своєю дочкою, і вона розповіла, що Стьопа ніколи нічого не випрошує.

Одна з наших мам, Оксана, дитина якої користується пільгами в їдальні, побачивши, наскільки бол яче маму Стьопи, не витримала і все висловила: — Ви зараз серйозно? Ми сидимо і обговорюємо, чи правильно впускати Стьопу в їдальню чи ні? Ви подивіться на себе! Ким ви хочете виростити своїх дітей? Після цього вона відкрила гаманець і поклала кілька купюр на стіл, сказавши, що це на обіди для Степана. Мама Стьопи заперечувала-але ланцюгову реаkцію було не зупинити. Лише та перша жінка відмовилася скинутися, хоча чоловік її був великим біз несменом. Набралася така сума, що вистачило на обіди для Степана на кілька навчальних років вперед. Якось раз моя дочка повернулася зі школи і радісно розповіла мені: -Мама, уявляєш. Стьопа вже обідає з нами! Він такий щасливий.