Коли чоловік став хрещеним свого племінника, почався справжній цирк, тепер він став для них безплатним рабом, і я не маю наміру це терпіти

ПОЛИТИКА

Чоловік став хрещеним свого племінника. Сина молодшого брата. Це стало причиною того, що брат звертатись за допомогою до мого чоловіка з будь-якого приводу. Перший раз він попросив чоловіка привезти до нього товар, замовлений в інтернет-магазині. Мовляв, забув замовити доставку. За кілька днів брат попросив чоловіка відвезти їх до поліклініки. Мовляв, на таксі боя ться, бо довкола ві руси. Чоловік відпросився з роботи, відвіз. Тоді я уточнила у чоловіка – він завжди кидатиметься до брата? Кинувши роботу, сім’ю, справи? Чоловік відповів, що мають дуже теплі стосунки з братом. І так, він завжди готовий допомогти братові.

Олії у вогонь додавала свекруха. Вона регулярно твердила чоловікові, мовляв, якщо він хрещений батько, то повинен допомагати племіннику у всьому. Фінансами, зокрема. І чоловік допомагав. Що далі рідня мого чоловіка вимагатиме від нього? Щоб хресний посидів з дитиною, поки братик з дружиною на його, хрещеного, а гроші по курортах їздитимуть? Чи квартиру племіннику подарував? Що я маю проти свого диверя і взагалі братніх стосунків? Коли наро дилася моя дитина, його брат не зустрічав нас біля полорового будинку, не дарував подарунків племіннику, і взагалі не цікавився моєю дитиною.

Коли мені треба було відвезти нашу дитину до поліклініки, я її везла туди сама. Без чоловіка. І тим паче без його брата. І, до речі, тесть братика, теж автовласник, і живе поруч із ними. Але відвезти їх до лікарні він попросив мого чоловіка, а чи не тестя. Я не уявляю, як мені бути. Чоловік не хоче прийняти ті очевидні для мене обставини, що його запрягли і їдуть. Та ще й свекруха ним командує. Мені просто стало ридко жити з такою слабохарактерною людиною. Розлу чуся. І нехай стоїть смирно перед своєю матір’ю і лебезить перед сімейкою дорогого братика.