У 57 років я вирішила поїхати до Італії на заробітки. Я роз лучилася з чоловіком 10 років тому, але ми продовжували жити в одній квартирі, тому що нам більше не було куди йти. Я хотіла заробити достатньо грошей, щоб куnити власне житло та розпочати нове життя, нарешті. Якось до мене додому прийшла подруга та розповіла про можливість працевлаштування в Італії. Я побачила в цьому свій шанс розпочати нове життя далеко від колишнього чоловіка. Я взялася за роботу з догляду за літньою італійкою.
Це була важка робота, але я була сповнена рішучості впоратися з нею. За два роки я повернулася додому на канікули. У моїй квартирі був безлад, і мій чоловік зовсім не дбав про це. Він вибачився за свою поведінку. Мені було нецікаво слухати його вибачення, оскільки я була зосереджена на своїй меті — куnити власне житло. Потім чоловік попросив у мене грошей, сказавши, що вони йому потрібні для біз несу. Я відмовилася їх йому віддавати, нагадавши йому, що багато працювала, щоб нагромадити грошей на власне житло.
Той почав благати мене про гроші, але я не поступалася. Я йому нічого не вин на і не збиралася дозволити йому позбавити мене шансу на краще життя. Я повернулася до Італії після відпустки, знову сповнена рішучості nродовжувати старанно працювати і накопичити на свій затишний будиночок мрії. Я знала, що це буде нелегко, але була готова зробити все можливе, щоб почати нове щасливе життя далеко від kолишнього чоловіка. Я вважаю, поїздка до Італії була найкращим рішенням у моєму житті! Зараз все позаду, і щоразу, заходячи до свого дому, я відчуваю незрозумілу гордість та спокій. Воно того варте!
