8 березня я отримала подарунок від старօї подруги. Ми з нею були дуже близькі до останніх часів, коли вона переїхала в інше місто, ми почали спілкуватися лише віртуально, і від цього наша дружба трошки ոостраждала. Так ось, на 8 березня я отримала від неї парфюм. Їх приніс доставник. Скажу чесно, в парфумах я не особливо знаюся, як і в мистецтві. В основному я вибираю моно-аромати: лемонграс або ягідний аромат. А тут вона мені відправила справжні парфуми зі складних ледве вловимих компонентів. Щоб ви представили приблизно, який це аромат, скажу вам так: спочатку парфуми дуже різкі, навіть неприємні, але потім їхній букет розкривається, вони стають холодними, свіженькими. Загалом духи мені сподобалися. Я побризкала трохи на кисть руки спочатку, а потім і вся ними побризкалася. Того дня ми з подругою пішли за нашими дітками до садка. Поки вони перевдягалися, ми сиділи в коридорі. Тут подруга запитує: – Що за аромат? Невже «ті самі (я точно не можу написати назву)» духи? — Я не знаю, — говорю, — я їх у подарунок отримала… подивлюся, коли додому повернуся.
Після повернення додому я надіслала знімок духів подрузі, і вона надіслала мені ціле голосове повідомлення, де верещала і говорила: — Знаєш, які вони дорогі? Нічого собі в тебе подарунки… вмієш, підбирати людей у своє коло, звісно. Я одразу загуглила назву духів. Справді, вони коштували 46 тис. рублів + доставка… У мене ледь щелепа не обвисла… Я серйозно не знаюся на духах. А звички питати ціну в мене з дитинства немає, тож, думаю, це нормально, що я не здогадувалася про ціну мого подарунка. Мені стало ніяково тому, що я так спокійно “отримала” ці парфуми, адже такі дорогі подарунки якось зобов’язують. Яке їдке слово «зобов’язують». Вони змушують почуватися зобов’язаним перед дарувальником. Дорогі подарунки наділяють вас певними якостями, нав’язують конкретну поведінку. Я одразу зателефонувала подрузі: — Ти чому мені такі дорогі парфуми подарувала? Я побачила їхню ціну. — Вони дорогі для тебе, а для мене, можливо, навіть дешеві.
Ти гідна більшого, але я подарувала те, на що вистачило грошей. — Так, вони дорогі для мене. Як я тепер тобі відповім? — Дурненька, ти не змінилася. Важливим є не матеріальний подарунок, а емоції, підтримка, почуття, які в тебе пробуджує людина. Ти всі ці роки була поряд. Гру6о говорячи, ти вже кілька років працюєш на мене. Це твоя винагорода, — подруга на хвилину зупинилася, потім знову продовжила — було видно, що вона каже щиро, від серця, — коли я була на самому дні, ти була поряд, коли я думала, що гірաе і бути не може , я приходила до тебе, і ти доводила, що всі труднощі в житті – тимчасові, а все добре – люди, сміх, ранкова кава, спогади – будуть завжди. Жоден подарунок не зрівняється з тим, що ти дарувала і даруєш мені щодня. Після цієї розмови мені полегшало в рази. Весь наступний день я ходила з найширшою усмішкою на обличчі. Як же круто почуватися важливим у житті іншої людини.
