Сестра хотіла до нас на нову дачу на шашлики, але коли усвідомила, що я розкусила її, то більше не дзвонила

ПОЛИТИКА

Подзвонила мені якось двоюрідна сестра. -Таня, Привіт, як ти? Ви що, будинок купили? Які молодці! -Привіт, нормально все. Так, купили нарешті. Щоправда, ремонт ще треба зробити. Роботи – купа, а грошей зовсім не лишилося після покупки. -Ну Давайте ви там швидше. Вже не терпиться до вас на шашлики приїхати. Уявляю, як буде здорово: трава, гойдалка, фрукти та овочі свої. Казка! -А Чого чекати-то? Приїжджайте на цих вихідних. У нас тут купа справ: сміття треба викинути, у саду дерева треба обрізати. Нам зараз будь-яка допомога – як повітря.

Попрацюємо, а ввечері й шашликів насмажимо. Сестра миттю замовкла. Витримала паузу і каже: -Ой, слухай, цих вихідних ми вже з іншими родичами домовилися. -Так Давайте на наступні. Тут роботи – на кілька років уперед. І так. Не забудьте привезти із собою м’яса. Бо ми і так останні копійки витрачаємо. А навесні – грядки, фруктові дерева, а потім – своя продукція, чиста, свіжа… Краса… Сестра більше нічого не говорила. Швидко попрощалася і поклала слухавку. Сподіваюся, вона зрозуміла, що ми купили цей будинок для себе і для свого задоволення. А терпіти в ньому дармօїдів не збираємося.