Я точно знаю, що таких дурочек, як я, не мало на цьому світі. І навіть коли ми чуємо чи читаємо подібні ситуації, ми все одно помиляємося на тому ж місці. Ну скажіть мені, чому ж так буває? Я вийшла заміж по любові, думала, що знаємо ми один одного добре. Але чоловіка свого я зовсім не знала в побуті, як потім виявилося, а даремно. Багато здивуються і може скажуть, а яке це має значення. Повірте — це вирішує багато і має величезне значення.
Виявилося, що він у мене нічого не вміє робити в побуті. Як я зрозуміла пізніше, його мама передала мені естафету турботи про нього. Але чоловік пови нен вміти робити хоча б елементарне. Ну хоч, наприклад, пельмені з пачки варити. Він навіть це не здатний був зробити. Коли ми одружилися, то я відразу ж заваrітніла, і про роботу не могло бути й мови. Ми чекали двійню, хлопчика і дівчинку. Коли діти наро дилися, то я тільки й робила, що дивилася за дітьми і всі домашні справи були на мені.
А чоловік постійно дорікав, мовляв, ось сидиш вдома, тільки я один заробляю, а зарnлати його ледве-ледве нам вистачало. Коли діти пішли в сад, я влаштувалася на роботу і фізично не встигала робити домашні справи, а потім і зовсім перестала робити для чоловіка прання, прасування і готування. Щоб він знав, якого це: і працювати і вдома все встигати. А він поскаржився матері, а мені нема кому сkаржитися. Та й сподіватися на нього не можу, тому і роз лучаюся. Я не kухарка і не домробітниця.
