Після десяти років шлюбу чоловік пішов від Ірини. Їй дуже погано, але ще гірше те, що страждає від цього їх восьмирічна донька. Вже пройшло майже три місяці, як пішов Женя. З дружиною спілкуватися не хоче, тільки дочку бере до себе на вихідні. Після побачень Ірина запитала у дівчинки, чи не казав батько про неї. Вона завжди відповідала, що «Ми про тебе з ним не говоримо, він не хоче». Добре, що дитину не налаштовують проти матері. Але нещодавно Ірина застала дочку в сльо зах: сидить одна в своїй кімнаті і nлаче.
На питання: «Що трапилось?» вона відповіла: «Ти весь час кричиш, ось тато і пішов!». І тут до неї дійшло. Так, є таке, але особливої уваги не надавала цьому. Женя завжди знав, що Іра запальна, і якщо починає кричати, то її важко зупинити. До пандемії у них було все нормально. У чоловіка був свій біз нес, наполовину з другом, а Іра весь день працювала. Було не до криків, так як ввечері приходила дуже втомлена. Іноді бувало, що вона зривалася, але чоловік ставив її перед дзеркалом. Звідти на неї дивилося зле, спотворене обличчя. Іра відразу приходила в себе. Так, характер останнім часом у неї зіпсувався.
Заглядаючи назад, Іра згадувала, що не було й дня, коли б вона не кричала. Дочка плакала, просила мати заспокоїтися, але її заносило ще більше. Бувало, що чоловік грюкав дверима, тікав, але завжди повертався. А тут не витримав. Мабуть в останній сварці вона переборщила. Тоді він сказав, що це було останньою краплею, і пішов. Зараз у чоловіка налагоджується біз нес, він твердо вирішив подати на роз лучення. Дочку він дуже любить, і буде доnомагати їй у всьому. Та й бабуся з дідусем балують онуку. Але Ірині дуже nогано без чоловіка, і я з жа хом зрозуміла, що накоїла непоправне, і не знала, як все повернути назад. Женя не відповідав на послання і дзвінки, а свекруха каже, що ніяк не може умовити сина.
