Ми з сестрою вирішили провести відпустку біля моря. Готувалися до поїздки довго, тому купили квитки заздалегідь. Щоб місця були на нижній полиці купе. Хоча їхати всього годин тринадцять, але ми хотіли подорожувати з комфортом. Відповідно до цього і заплатили більше. Щойно влаштувалися і приготувалися до поїздки, як у купе ввалилася бабулька. І відразу ж заявила права на нижню полицю. — Зараз мені дівчинка поступиться мені місце, і я ляжу відпочити, — сказала вона і втупилася на мене. — Чому це я повинна поступитися вам місцем? — запитала я. — Але ж я стара, мені на верх не забратися, — аргументувала вона свою претензію. — Тоді треба було купувати квиток на нижню полицю, — спокійно відповіла я. — Я зараз провідника покличу, — пішла на шантаж бабулька.
Та хоч машиніста кличте. Якщо ви вирішили заощадити на своєму комфорті, то це ваші проблеми, а не мої. Бабулька засеменила за провідником. Провідник прийшов, перевірив квитки, переконався, що ми зайняли призначені нам місця. Але все ж вирішив натиснути «авторитетом». Мовляв, старшим треба поступатися. — Ну раз ви такий правильний, то поступіться бабусі своє місце. У вас же нижня полиця, та ще й окреме купе., — відповіла я. Провідник пішов за начальником поїзда. Той прийшов, повторно перевірив квитки, потім сказав, що в сусідньому вагоні є вільні місця на нижніх полицях і повів бабульку за собою. Весь цей час моя сестра мовчки таращила на мене очі.
Ну ти Танька, молодець. Я б напевно так не змогла б. Поступилася б своє місце і полізла вгору. І тряслася б всю дорогу як валіза. — Воно звісно, старших треба поважати. І я б, напевно, поступилася бабусі, попроси вона нормально. Але ти ж сама бачила — вона зажадала звільнити нижню полицю. І в поїзді багато вільних нижніх місць. Так ні ж, спеціально взяла верхню полицю, подешевше, впевнена, що їй звільнять місце. Це буде уроком. Наступного разу купить квиток на нижню полицю.
