Сестра якось прийшла до мене і попросила: -Алла, твоя допомога дуже потрібна. Ти ж знаєш, як мені важко одній. Подруга пропонує полетіти з нею в Італію на заробітки. А мені не з ким залишити Матвія. Виручиш, а? Я гроші буду надсилати. -Ніна, ну куди мені другу дитину? У мене Ганна є. Так і я поняття не маю, як чоловік відреагує на таке. -Але я ж не задарма прошу тебе з ним сидіти. Я буду платити. -Ну не знаю. -Зрозумій, якщо ти не забереш його, то доведеться здати сина в дитя чий будинок. Мені нічого іншого не залишається. Я більше так жити не можу! Алла пообіцяла, що поговорить з чоловіком. Алла і Ніна вихідці з бідної сім’ї. Їх батьки давно покинули цей світ.
У вісімнадцять років Ніна заваrітніла. Сестра так і не дізналася від кого. Їй здається, що й сама Ніна не знає. У неї народився син, якого вона назвала Матвієм. Містити однією дитину було їй дуже важко, адже у Ніни немає зовсім ніякої освіти. А в наш час складно знайти щось гідне без освіти. Алла поговорила з чоловіком, спочатку він був категорично проти, щоб в їх родині жила чужа дитина. Але варто було йому почути про гроші, як він погодився. Перші чотири місяці Ніна справно присилала гроші. А потім кудись зникла, надіслала лише повідомлення: «Я вийшла заміж за хорошу людину.
Не шукай мене. Я не повернуся. З Матвієм можеш робити все, що хочеш.» Коли гроші перестали надходити, Максим сказився. -Я не буду заробляти гроші на чужу дитину! Та й донька збунтувалася. -А чому я повинна з ним ділити свою кімнату? Матвій сумно сидів у кутку. Алла його пошкодувала, стала чоловіка лаяти: -Невже в моєму домі не знайдеться тарілки супу для мого рідного племінника? Тобі їжу шкода? Ситуація надалі тільки загострилася, і чоловік пішов з сім’ї. Алла залишила собі хлопчика. Він виріс дуже гарним хлопцем. Зараз за нею рідна дочка не доглядає, а Матвій приїжджає майже кожен день.
