Із чоловіком познайомилися у студентські роки. Обидва навчалися у мед. університеті. Перед випуском він зробив мені пропозицію, і ми одружилися. У нього була своя квартира, куди я переїхала. Мої батьки подарували нам машину на весілля. Також вони добре заробляли, тому спочатку нам надавали фі нансову підтримку, поки чоловік не встав на ноги. Я дуже скоро заваrітніла і наро дила двійнят. Чоловік заснував свою приватну kлініку та цілими днями зависав на роботі. Він мав таку позицію: я займаюся домогосподарством, виховую дітей, а він заробляє нам на життя.
Доньки виросли, закінчили школу і вирішили стати медиками. Обидві надійшли до ме дичного на безкоштовну основу. Я так пишалася ними і була дуже щасливою. Якось доньки затрималися в університеті та попросили батька їх зустріти. Цей день став для мене доленосним. Через деякий час виявилося, що з доньками була їхня подружка, яка дуже сподобалася моєму чоловікові. Дівчина — ровесниця його доньок, а він почав крутити з нею роман. Скоро сказав мені, що розлучається. Мені було так сором но. Зараз мені вже 50. Я в житті жодного дня не працювала, у мене – нуль робочого досвіду. Вже пізно починати все з нуля та намагатися набратися досвіду.
Я ледве влаштувалась на роботу в одну лабораторію за крихітну зарnлатню. Краще, ніж нічого. Хоч не голодуватиму. Я також залишилася без даху над головою. Квартира спочатку була чоловіка, тому мені нічого не дісталося. Діти спочатку теж були шоkовані новим шлюбом батька. Їхня подруга стала їм мачухою. Вони цього не розуміли. Але скоро rроші взяли гору. Всі ці роки за всі їхні хотіли, за поїздки, відпочинок, а також за навчання та одяг платив батько. Тому вони залишили осторонь свою любов до мене і переїхали жити до батька. У результаті я залишилася одна: без житла, без дітей та з крихітною зарnлатою. Сподіваюся, ця чорна смуга мого життя колись скінчиться.
