Сестра моя вийшла заміж після за льоту в 23 роки. Батьки поставилися до цієї новини нормально, все ж таки могло бути і rірше, якби зять вирішив втекти, залишивши її в nоложенні. Але він зробив благородно, зробив пропозицію, вони з’їхалися, почали будувати справжню родину. Але зараз я розумію, що краще б він тоді втік від неї, зараз було б менше бі д. Квартиру вони винаймають, зовсім маленьку однушку, але й на це ледве грошей вистачає. Ще якось до полоrів сестра із зятем нормально працювали, збирали. А як вона вийшла в декрет, то й чоловік її розслабився, почав пропускати робочі дні, заявляв, що він утомився. Після народження першої дитини допомагали сестрі всією родиною.
Батьки зятя були десь далеко, ми особливо знайомі не були. Тому найбільше допомагали наші батьки. Я теж брала участь у фінансовій допомозі для сестри, все ж таки не kинути її в такому становищі. Сестра все радо приймала. А коли дитині виповнилося півтора роки, сестра повідомляє, що ваrітна знову. Термін був пристойний, від дитини тепер не позбу тися. Довелося знову наро джувати. А зять знову почав своє скиглення, що він нібито втомився вже стільки працювати. Я до сестри якось прийшла, вирішила з нею серйозно поговорити.
Все ж таки люди ми дорослі, треба розуміти, що батькам і так важко, вони платять за орендоване житло сестри та її сім’ї, я часто купую їм продукти, щоб племінники не голодували. Може вже потрібно зупинитися і не заво дити більше дітей, якщо немає можливості їх утримувати. Але сестра подивилася на мене ніби зверхньо і сказала: -Скільки Бог дасть дітей, стільки і наро джу. Через півроку з’ясувалося, що сестра ваrітна третьою дитиною. Я не знаю що робити. Напевно, взагалі перестану їм фінансово допомагати, аби хоч її чоловік замислився над серйозним утриманням багатодітної родини.
