Костя увійшов в будинок, але не очікував побачити там дружину, адже вона повинна була затриматися на роботі. Виявилося.

ПОЛИТИКА

Сервіс, в якому Костянтин працював таксистом потрапив у складні часи. Перед керівництвом стояв вибір: або звільнити деяких працівників, або скоротити робочі години на тиждень. Щоб нікого не обра зити, був прийнятий другий варіант вирішення ситуації. Щоб не позбавляти сім’ю принад життя, Костя знайшов собі підробіток-швидко здружився з таксистами, що стояли на вокзалах в очікуванні заблукалих туристів. Костя таксував 24/7, у нього не було ні вільної секунди, але він розумів, що все робиться заради сім’ї. Одного разу Костя забрав пару, яка стала причиною його важких роздумів протягом усього робочого дня. А справа була так. До Костянтина сіла пара: хлопець-високий брюнет зі світлими очима, дівчина – висока дівчина зі світло-русявим волоссям і милою посмішкою. Костя вже було подумав, мовляв, яка мила пара, але їх розмова породила в ньому погані думки.

Дівчина зра джувала своєму чоловікові, пара їхала до хлопця додому, сподіваючись, що чоловік як не здогадувався, так і не здогадається про те, що відбувається. Раптом Костя усвідомив, що він вже 2 місяці вдома не буває, і не знає, чим у вільний час займається його дружина, яка працює вихователькою в дитячому садку. Вона ж останнім часом якось все фарбується, волосся красиво укладає, але для кого вона все це робить, якщо чоловіка поруч не буває?! Виконавши замовлення, Костя зрозумів, що якось не хочеться вже продовжувати зміну, і повернувся додому раніше півночі, вперше за два місяці. — Ого, милий, що ж ти так рано сьогодні? — запитала дружина, витираючи руки рушником. — Захотів і повернувся, а ти чого здивувалася?

— Костя був у бо йовому настрої , — у мене до тебе серйозна розмова. — Що сталося? Щось по роботі? — схвильовано запитала Саша. Тут Костя пред’явив їй всі свої сумніви, додавши, що їх 17-річний син, Гриша, ляпнув при батькові, що тиждень тому мама повернулася додому пізніше звичайного. — Невже ти рев нуєш? — грайливо запитала Саша, — ти не бачиш, як останнім часом я чепурюся, фарбуюсь, укладаю волосся? — Я помітив , — все так же похмуро відповів Костя. — Слухай, — Саша поклала свою руку на руку чоловіка, — все це я роблю для тебе. Мені хочеться виглядати краще для тебе з кожним днем. А тоді я повернулася пізніше, тому що заносила подарунок подрузі. Я говорила, що вона запросила нас на свій день народження, але тобі ніколи було, а я без тебе довго залишатися не хотіла, вручила їй подарунок і повернулася додому.

Кості раптом стало соромно за свої думки, адже дружина, як і він, сильно втомлювалася на роботі. Працювати з дітьми — не найлегший вид праці, знаєте. — Може, ти залишиш цей свій підробіток? Я ж теж працюю, поживемо як-небудь , — на очах Саші заблищали сльо зи , — я хвилююся за тебе. — Давай так вирішимо: я спочатку візьму собі вихідний день на тиждень і перестану їздити по районах, а далі подивимося. Гаразд? Раптом Костя зрозумів, що йому неважливо хто там кому зра джує, це особиста проблема кожного, а у них в родині такої проблеми немає, і бути не могло, так як шлюб – не вимушений захід, а союз, побудований на основі любові, підтримки і взаєморозуміння. Того вечора сімейна вечеря почалася з прочитання твору маленької Лізи, за яку вона отримала вищий бал і похвалу від вчительки.